МУЗИЧНІ МОТИВИ В ТВОРЧОСТІ ВАЛЬТЕРА СКОТТА ТА ФЕЛОРА ДОСТОЄВСЬКОГО

Автор(и)

  • Леслава Кореновська Краківський педагогічний університет, Poland

DOI:

https://doi.org/10.18524/2312-6809.2015.21.129280

Ключові слова:

трансформація, запозичення, мотив, романтична ідея, емоційний вплив музики

Анотація

У статті розглядаються іпостасі музичного мотиву — емоційного впливу музики на героя — у творах В. Скотта і Ф. Достоєвського. В обох авторів цей мотив несе романтичне навантаження, експлікує внутрішній характер героя, прогнозує майбутнє. Простежуються запозичення та трансформація музичного мотиву шотландського барда у ранній творчості російського письменника.

Романи В. Скотта можна назвати джерелом натхнення російського письменника. Ф. Достоєвський на початку своєї літературної творчості сприймав музику з романтичних позицій, як це було притаманно і В. Скотту. Для російського письменника музика була вираженням особистих почуттів, переживань і в той же час чимось незмінно великим та глибоким.

Порівнюючи музичні мотиви в обох письменників, можна помітити багато спільних рис. У значній кількості епізодів романів як Скотта, так і Достоєвського герої то наспівують улюблений музичний мотив, то грають на різних музичних інструментах (лютня, скрипка, фортепіано, дудочка), то слухають чийсь спів або гру. Трапляється, що певний музичний мотив «звучить» в думках героя, немов переслідує його.

Спів та гра на музичних інструментах складають невід’ємну рису характерів героїв обох письменників. Вальтерскоттівскі персонажі співають, бо у них радісний настрій, внутрішня гармонія із зовнішнім світом, або, навпаки, піснею вони хочуть застерегти, або ж передбачити майбутнє.

При цьому музичні мотиви, що проявляються в спадщині Скотта, зазнають трансформації у творчості Достоєвського. Той факт, що вальтерскоттівскі герої (Генрі Сміт, Персі Шафтон, Люсі Эштон) та герої раннього Достоєвського (Неточка Незванова, скрипаль Єфімов, Олександра Михайлівна, Катерина Іванівна Мармеладова, Ординов) пов’язані з певним музичним супроводом, служить підтвердженням цієї трансформації мотиву.

Біографія автора

Леслава Кореновська, Краківський педагогічний університет

Leslava Korenovska

Посилання

Gozenpud, A. A. Dostoevskij i muzyka (1971), [Dostoyevsky and music], Musica, Leningrad, Russia [in Russian].

Dostoyevsky, F. M. Pis’ma (1959), [Letters], Т. 1. Goslitizdat, Moscow, Russia [in Russian].

Dostoevskaja, A. G. Vospominanija (1987), [Memoirs], Pravda Moscow, Russia [in Russian].

Dostoyevsky, F. M. Poln. sobr. soch. : v 30 t. (1988), [Complete Works : in 30 volumes], Nauka, Leningrad, Russia [in Russian].

Kovalevskaja, S. V. (1990) From childhood memories, F. M. Dostoevskij v vospominanijah sovremennikov, vol. 2. [in Russian].

Korenowska, L. Skott. Dikkens. Dostoevskij. O transformacii motivov (2005), [Scott. Dickens. Dostoyevsky. About transformation of motifs], Ris-Graf, Krakow, Poland [in Russian].

Senkovskij O. Istoricheskij roman: Po povodu romana «Mazepa» F. Bulgarina, 1833, Poln. sobr. soch. : v 10 t. (1859), [Complete Works : in 10 volumes], Tipografija V. Bezobrazova i Ko, St. Petersburg, Russia [in Russian].

Scott V. Poln. sobr. soch. : v 8 t. (1990), [Complete Works : in 8 volumes], vol. 1, Pravda Moscow, Russia [in Russian].

Tunimanov V. A. Tvorchestvo Dostoevskogo 1854–1862 (1980), [Dostoyevsky’s creativity 1854–1862], Nauka, Leningrad, Russia [in Russian].

Fridlender G. M. Dostoevskij i mirovaja literatura (1985), [Dostoyevsky and world literature], Sovetskij pisatel’, Leningrad, Russia [in Russian].

Chulkov G. Kak rabotal Dostoevskij (1939), [As Dostoyevsky worked], Sovetskij pisatel’, Moscow, Russia [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-15

Номер

Розділ

ПРОБЛЕМИ КОМПАРАТИВІСТИКИ