«КРЕЙЦЕРОВА СОНАТА» Л. Н. ТОЛСТОГО: ПАРАБОЛА И ЕВАНГЕЛЬСКИЙ ТЕКСТ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2312-6809.2014.18.127873Ключові слова:
жанрова структура, епічний, драматичний, архаїчний компонент, сюжетні мотивиАнотація
У статті досліджується «жанрова парадигма» твору. Розглядається взаємозв’язок між «епічним», «драматичним», «арахаїчним» компонентами жанрової структури. Приділяється увага типологічному зіставленню «Крейцерової сонати» та «Диявола».Посилання
Толстой Л. Н. Поли. собр. соч. : в 90 т. / Л. Н. Толстой. — М. : Худож. лит. — 1928–1958. — Т. 27. — 620 с.
Есаулов И. А. Пасхальность русской словесности / Есаулов И. А. — М.: Кругъ, 2004. — 560 с.
Юртаева Е. Н. Жанровое своеобразие повестей Л. Толстого 70—90-х гг. XIX века / Е. Н. Юртаева // Толстовский сборник № 27. — Тула, 1992. — С. 39–50.
Аверинцев С. С. София-Логос. Словарь / С. С. Аверинцев // Собр. соч. — К. : Дух і літера, 2006. — 912 с.
Тюпа В. И. Аналитика художественного. Введение в литературоведческий анализ / В. И. Тюпа. — М. : Лабиринт, РГГУ, 2001. — 192 с.
Топоров В. Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ: Исследования в области мифопоэтического/ В. Н. Топоров. — М. : Прогресс — Культура, 1995. — 624 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Проблеми сучасного літературознавства
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).