МАЙСТЕРНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ У РОЗУМІННІ ЇРЖИ ЛЕВОГО

Автор(и)

  • Уляна Холод Університет ім. Ф. Палацького в Оломоуці, Чехія

DOI:

https://doi.org/10.18524/2312-6809.2017.24.127979

Ключові слова:

перекладацький процес, еквівалентність, семантико – граматичний рівень, прагматичний рівень, культурне середовище, інтерпретація

Анотація

Статтю присвячено проблематиці теорі їхудожнього перекладу з описом постулатів перекладацького процесучеського теоретика Їржі Левoго. Здійснено аналіз окремих частин українських та чеських перекладів художніх творів  на основі представленої теорії.

Посилання

Radchuk, V. (2005), Derzhava tlumachiv [State interpreters], Vsesvit [The universe], no. 5–6, pp. 173–185.

Lev?, J. (1998), Umění překladu [The art of translation], Prague [in Czech Republic].

Andrukhovych, Yu. (2009), Moskoviada [Moskoviada], rezhym dostupu [access mode], http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=5465&page=1#text_top,3.10.2009.

Andruchovič, J. (2006), Moskoviada [Moskoviada], Překlad Alexe Elgarta (pouze na hodinách překladu) [Translation of Alex Elgarta (only in the morning translation)], Olomouc [in Czech Republic].

Kocjubynskyj,M. (1988), St?nyzapomenut?chpředků [Shadows of forgotten ancestors], Prague [in Czech Republic].

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-12

Номер

№ 24 (2017)

Розділ

ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Проблеми сучасного літературознавства

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).