АЛЮЗІЯ ТА ЇЇ РОЛЬ В ЕПІСТОЛЯРНІЙ ПРОЗІ РОМАНТИКІВ (НА МАТЕРІАЛІ ЛИСТУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ)

Автор(и)

  • Оксана Свириденко ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2312-6809.2017.24.127982

Ключові слова:

алюзія, лист, епістолярна спадщина, романтизм

Анотація

Стаття присвячена аналізу епістолярної спадщини українських романтиків. Аналізуються роль та функції алюзій в кореспонденціях А.Метлинського й О.Стороженка. Доведено, що алюзії в епістолярній прозі українських романтиків зумовлені процесами самопізнання і самовизначення адресантів, а також тим, що писали вони в підцензурних умовах.

Посилання

Elіstratova, A. (1973), Jepistoljarnaja proza romantikov [The epistolary prose of the romantics], Evropejskij romantizm [European romanticism], otv. red. I. Neupokoeva, I. Sheter , Nauka, Moskva [in Russian].

Storozhenko, O. M. (2001), Zakokhanyi chort : Istoryko-fantastychni povisti ta opovidannia [Love hell : Historical fiction novels and short stories], Dnipro, Kyiv [in Ukrainian].

Kharkivska shkola romantykiv [Kharkiv school romantics], red., vstupni statti y prymitky A. Shamraia, (Vol. 1-3), Vol. 2, DVU, Kharkiv [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-12

Номер

№ 24 (2017)

Розділ

ЛІТЕРАТУРНА КЛАСИКА: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Проблеми сучасного літературознавства

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).