МІЖ ФОЛЬКЛОРОМ ТА ХУДОЖНЬОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ: СОРОЧІ ТА РУСАЛЬНІ КАЗКИ О. М. ТОЛСТОГО
DOI:
https://doi.org/10.18524/2312-6809.2015.20.129362Ключові слова:
казка, фольклор, міфологія, алегорія, авторська фантазіяАнотація
У статті проаналізовано казкові твори О. М. Толстого у їх зв'язку з російською народною творчістю.
Сорочі казки достатньо «строкаті» за своїм складом. У них наявні: казки про тварин з типово «народним духом» (Сорока, Козел, Лисиця, їжак, Мишка, Заєць, Сова і Кіт), в яких не варто шукати якоїсь суттєво значимої думки; казки-алегорії з більш складною структурою — Мудрець (про півня), Верблюд, Картина (про свиню-«художницю»), Гусак, Мурашка, — в яких завдячуючи багатоманіттю деталей і прихованому підтексту помітне літературне начало; казкові твори про одухотворені і олюднені предмети (Ненажерливий черевик, Горщик, Соки¬ра, Штанці), вони призначені в основному для дітей; казки про дітей і для дітей (Фофка, Гриби, Маша і мишки, Сніговий будинок) — ігри в «уявлення», дитячі сни; твори, в яких з’являються фантастичні і міфологічні істоти (Жар-птиця, Курячий бог, Кіт Васька, Півники, Сніжний будинок), та казки-потішки про домашніх тварин (Полкан, Кіт сметанний рот). У виділених групах казок фольклорна стилізація проступає по-різному і різною мірою.
Русальні казки можна наблизити до категорії казок про чудеса. В них фольклорна стилізація, народні уявлення і взагалі «нижча» міфологія слов’ян відіграють досить суттєву роль. До числа найбільш популярних образів цієї міфології належала русалка — вона і стала головною героїнею твору, що відкриває цикл. У «ключі» фольклорної традиції та наявності авторської фантазії розглянуті у статті й інші зображені в Русальних казках міфологічні істоти: водяний (Іван та Мар’яна, Водяний), польовик, відьмак, кікімора, дикий кур, звірячий цар з однойменних казок, домовик (Хазяїн), овинник (Солом’яний наречений), змій і жиж (Іван-царевич і Червона-Алиця).
Сорочі та Русальні казки у своїй поетиці складають ніби «суміш» фольклорного (сказ) і літературного начал, але про їх художню своєрідність свідчить, на наш погляд, дещо інше — те, що можна назвати типово «толстовським» у сприйнятті та інтерпретації російської народної творчості.
Посилання
Толстой А. Н. о литературе и искусстве. Очерки. Статьи. Выступления. Беседы. Заметки. Записные книжки. Письма. — М., 1984.
Баранов В. И. Революция и судьба художника. А. Толстой и его путь к социалистическому реализму. — М., 1967.
Боровиков С. Г. Алексей Толстой. Страницы жизни и творчества. — М., 1984.
Волошин М. А. Гр. Ал. Ник. Толстой. «Сорочьи сказки» // Апполон. — 1909. — № 3.
Кондаков И. В. Культура России. Краткий очерк истории и теории: учебное пособие. — М., 2007.
Кравцов Н. И., Лазутин Г С. Русское народное творчество: учебник для филол. фак. унт-тов. — М., 1977.
£uzny R., Rosyjska literatura ludowa, Warszawa 1977.
Петелин В. В. Жизнь Алексея Толстого. «Красный граф». — М., 2001.
Пропп В. Я. Фольклор и действительность. Избранные статьи. — М., 1975.
Скобелев В. П. В поисках гармонии. Художественное развитие А. Н. Толстого 1907- 1922 гг. — Куйбышев 1981.
Толстая Т. Н. «Русский мир»@2010- 2015, Народный литературный театр. — Калининград, Россия. Site — Info. ru.
Толстой А. Н. Полное собрание сочинений. Т. 1. — М., 1949.
Толстой А. Н. Собрание сочинений в 10 томах. Т. 8. — М., 1958.
Трояков А. П. От этнографических реалий к сказочному рассказу // Фольклор. Поэтическая система, — М., 1977.
Щербина В. Р А. Н. Толстой. — М., 1956.
http://bibliogid.ru/podrobno/1409-tolstoj-a-n-sorochi-skazki
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Проблеми сучасного літературознавства
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).