МІЖ ФОЛЬКЛОРОМ ТА ХУДОЖНЬОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ: СОРОЧІ ТА РУСАЛЬНІ КАЗКИ О. М. ТОЛСТОГО

Автор(и)

  • Хенрик Гжись Жешувського университет, Польща

DOI:

https://doi.org/10.18524/2312-6809.2015.20.129362

Ключові слова:

казка, фольклор, міфологія, алегорія, авторська фантазія

Анотація

У статті проаналізовано казкові твори О. М. Толстого у їх зв'язку з російською народною творчістю.
Сорочі казки достатньо «строкаті» за своїм складом. У них наявні: казки про тварин з типово «народним духом» (Сорока, Козел, Лисиця, їжак, Мишка, Заєць, Сова і Кіт), в яких не варто шукати якоїсь суттєво значимої думки; казки-алегорії з більш складною структурою — Мудрець (про півня), Верблюд, Картина (про свиню-«художницю»), Гусак, Мурашка, — в яких завдячуючи багатоманіттю деталей і прихованому підтексту помітне літературне начало; казкові твори про одухотворені і олюднені предмети (Ненажерливий черевик, Горщик, Соки¬ра, Штанці), вони призначені в основному для дітей; казки про дітей і для дітей (Фофка, Гриби, Маша і мишки, Сніговий будинок) — ігри в «уявлення», дитячі сни; твори, в яких з’являються фантастичні і міфологічні істоти (Жар-птиця, Курячий бог, Кіт Васька, Півники, Сніжний будинок), та казки-потішки про домашніх тварин (Полкан, Кіт сметанний рот). У виділених групах казок фольклорна стилізація проступає по-різному і різною мірою.
Русальні казки можна наблизити до категорії казок про чудеса. В них фольклорна стилізація, народні уявлення і взагалі «нижча» міфологія слов’ян відіграють досить суттєву роль. До числа найбільш популярних образів цієї міфології належала русалка — вона і стала головною героїнею твору, що відкриває цикл. У «ключі» фольклорної традиції та наявності авторської фантазії розглянуті у статті й інші зображені в Русальних казках міфологічні істоти: водяний (Іван та Мар’яна, Водяний), польовик, відьмак, кікімора, дикий кур, звірячий цар з однойменних казок, домовик (Хазяїн), овинник (Солом’яний наречений), змій і жиж (Іван-царевич і Червона-Алиця).
Сорочі та Русальні казки у своїй поетиці складають ніби «суміш» фольклорного (сказ) і літературного начал, але про їх художню своєрідність свідчить, на наш погляд, дещо інше — те, що можна назвати типово «толстовським» у сприйнятті та інтерпретації російської народної творчості.

Посилання

Толстой А. Н. о литературе и искусстве. Очерки. Статьи. Выступления. Беседы. Заметки. Записные книжки. Письма. — М., 1984.

Баранов В. И. Революция и судьба художника. А. Толстой и его путь к социалистическому реализму. — М., 1967.

Боровиков С. Г. Алексей Толстой. Страницы жизни и творчества. — М., 1984.

Волошин М. А. Гр. Ал. Ник. Толстой. «Сорочьи сказки» // Апполон. — 1909. — № 3.

Кондаков И. В. Культура России. Краткий очерк истории и теории: учебное пособие. — М., 2007.

Кравцов Н. И., Лазутин Г С. Русское народное творчество: учебник для филол. фак. унт-тов. — М., 1977.

£uzny R., Rosyjska literatura ludowa, Warszawa 1977.

Петелин В. В. Жизнь Алексея Толстого. «Красный граф». — М., 2001.

Пропп В. Я. Фольклор и действительность. Избранные статьи. — М., 1975.

Скобелев В. П. В поисках гармонии. Художественное развитие А. Н. Толстого 1907- 1922 гг. — Куйбышев 1981.

Толстая Т. Н. «Русский мир»@2010- 2015, Народный литературный театр. — Калининград, Россия. Site — Info. ru.

Толстой А. Н. Полное собрание сочинений. Т. 1. — М., 1949.

Толстой А. Н. Собрание сочинений в 10 томах. Т. 8. — М., 1958.

Трояков А. П. От этнографических реалий к сказочному рассказу // Фольклор. Поэтическая система, — М., 1977.

Щербина В. Р А. Н. Толстой. — М., 1956.

http://bibliogid.ru/podrobno/1409-tolstoj-a-n-sorochi-skazki

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-03-25

Номер

Розділ

ЛІТЕРАТУРНА КЛАСИКА: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД