ПОВІСТІ Л. М. ТОЛСТОГО 80-90-Х РОКІВ XIX ст. ДО ПРОБЛЕМИ «АВТОР ТА ГЕРОЙ»

Автор(и)

  • Ольга Добробабіна Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2312-6809.2015.20.129366

Ключові слова:

автор, персонаж, монологічність, художня цілісність

Анотація

У статті досліджується взаємозв’язок між категоріями «автор» — «герой» — «читач» у творах пізнього Л. Толстого («Крейцерова соната», «Диявол»).

Посилання

Бахтин М. М. Статьи о Льве Толстом / М. М. Бахтин // Дон. — 1988. — № 10. — С. 160- 173.

Лихачев Д. С. Историческая поэтика русской литературы. Смех как мировоззрение / Д. С. Лихачев. — СПб.: Алетейя, 2001. — 511 с.

Тамарченко Н. Д. Русская повесть Серебряного века / Н. Д. Тамарченко. — М.: РГГУ, 2008. — 250 с.

Толстой Л. Н. Собр. соч.: в 20 т. / Л. Н. Толстого. — М., 1964. — Т. 12. С. 185- 220.

Фуко М. Що таке автор? / М. Фуко // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / за ред. Марії Зубрицької. — Львів: Літопис, 1996. — С. 442- 457.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-03-25

Номер

№ 20 (2015)

Розділ

ЛІТЕРАТУРНА КЛАСИКА: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Проблеми сучасного літературознавства

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).