РОМАНТИЧНА ІРОНІЯ ТА ЇЇ МОДИФІКАЦІЯ В ПОЕЗІЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автор(и)

  • Ярослав Поліщук Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2312-6809.2016.23.129416

Ключові слова:

іронія, поезія, автор, образ, троп, ліричний суб’єкт

Анотація

Автор статті розглядає тип романтичної іронії, засвідченої в європейських літературах. Українська модифікація іронії проявилася в поезії Тараса Шевченка останніх років життя. Майстерне застосування комічних засобів вказує на мудру відстороненість та філософсько-екзистенційну рівновагу в свідомості поета. Іронічний код поєднує поезію Т. Шевченка з романтичною традицією, але водночас виражає індивідуальну специфіку його таланту.

Посилання

B. Hrinchenko – M. Drahomanov. Dialohy pro ukrainsku natsionalnu spravu, (1994), Instytut ukrainskoi arkheohrafii NAN Ukrainy, Kyiv [in Ukrainіan].

Ivakin, Yu. (1959), Satyra Shevchenka, Vydavnytstvovo AN URSR, Kyiv [in Ukrainіan].

Kerkehor, S. (1993), “O poniatyy yronyy”, Lohos, issue 4, р. 176–198.

Losev, A. (1966), Ironija antichnaja i romanticheskaja, Jestetika i iskusstvo: iz istorii domarksistskoj jesteticheskoj mysli, Nauka, Moscow, рр. 54–84.

Miller, A. (2008), Imperija Romanovyh i nacionalizm. Jesse po metodologii istoricheskogo issledovanija, Novoe Literaturnoe Obozrenie, Moscow [in Russian].

Pljushh, L. (2001), Vibrane. Ekzod Tarasa Shevchenka. Navkolo «Moskalevoї krinicі»: Dvanadcjat' stattіv, Fakt, Kyiv [in Ukrainіan].

Smal'-Stoc'kij, S. (1939), “Ostannіj rіk Shevchenkovoї poetichnoї tvorchosti”, Pracі Ukraїns'kogo іstoriko-fіlologіchnogo tovaristva u Prazі, volume 2, Praga, рр. 1–10.

Tarnavs'kij, M. (2001), Іronіchnij raj Shevchenka, Svіti Tarasa Shevchenka, Vidavnictvo NTSh, New-York – Lvіv, volume І, рр. 91–102.

Fіzer, І. (1991), Fіlosofіja chi fіlo-sofіja Tarasa Shevchenka, Svіti Tarasa Shevchenka, Vidavnictvo NTSh, New-York, volume І, рр. 40–52.

Shevchenko, T. (2003), Povne zіbrannja tvorіv (Vol. 1–12), volume 2, Naukova dumka, Kyiv [in Ukrainіan].

Alleman, B. (2002), O ironii jako o kategorii literackiej, Ironia, Słowo–obraz–terytoria, Gdańsk, рр. 17–41

Behler, E. (1972), Klassische Ironie, romantische Ironie, tragische Ironie: Zum Wesprung dieser Begriffe, Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt [in Deutschland].

Głowiński, M. (2002), Ironia jako akt komunikacyjny, Ironia, Słowo–obraz–terytoria, Gdańsk, рр. 5–16.

Lüthe, R. (2002), Der Ernst der Ironie. Studien zur Grundlegung einer ironistischen Kulturphilosophie der Kunst, Würzburg [in Deutschland].

Ławski, J. (2005), Ironia i mistyka. Doświadczenia graniczne wyobraźni poetyckiej Juliusza Słowackiego, W-wo Uniwersytetu w Białymstoku, Białystok [in Poland].

Meuthen, E. (2011), Sprachkraft. Versuch über Ironie und Allegorie, Wilhelm Fink Verlag, München [in Deutschland].

Sztuka retoryki. (1998), Przewodnik encyklopedyczny, Wiedza Powszechna, Warszawa [in Poland].

Taranek, O. (2010), “Dziwadła ekscentryczności”? Ironia Juliusza Słowackiego na tle krytycznych koncepcji humoryzmu, Słupskie Prace Filologiczne. Seria: Filologia Polska, Słupsk, no. 8, рр. 189–204.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-22

Номер

№ 23 (2016)

Розділ

ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Проблеми сучасного літературознавства

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).