ІПОСТАСІ ХУДОЖНЬОГО ПРОСТОРУ : НОСТАЛЬГІЯ ТА УЯВА (НА ПРИКЛАДІ ПОВІСТІ «КАБАЛА» О. ПОТЬОМКІНА)

Анотація

Художній простір, представлений у повісті «Кабала» О. Потьомкіна, можна розглядати в різних іпостасях. У статті проаналізовано реальне, ефірне та хворе як простори уяви головного героя, який захопився опіумом, розглянуто іпостасі ху- дожнього простору в повісті. Концепти ностальгії та уяви сприяють розкриттю імпліцованих сенсів художнього світу повісті. Уява Парфірчикова тісно пов’язана з ностальгією, яка проявляється як втеча від реального світу у світ мрії. Про- стежено як кожне перетворення внутрішнього світу героя та переміщення його з одного простору в інший настає після прийому дози наркотичного препарату. Представлено дослідницьку гіпотезу, що повість «Кабала» – це цікавий жанровий експеримент, що тяжіє до психологічної прози, трохи до пригодниць- кої та в деякій мірі до фантастики, маркованої як повість «для самого себе». Розглянуто яким чином головний герой повісті Петро Петрович Парфірчиков представлений в декількох просторових вимірах. Проаналізовано текстуальну фактуру повісті «Кабала», яка відтворює потік свідомості молодої людини, що перебуває у трансі внаслідок опіумного сп’яніння, а також його ідейні суперечки з подібними до нього персонажами. Ностальгія та уява є цементуючими еле- ментами в просторовій структурі розглянутого твору. Ностальгічний настрій народжує потужні імпульси, здатні привести в рух уяву, яка, у свою чергу, ма- лює різні іпостасі простору. Письменник виступає в декількох ролях: філософ, психолог, етнолог, соціолог. Проблеми, що постали в повісті «Кабала» О. По- тьомкіна підтверджують думку про те, що людські пристрасті, бажання, прагнення знаходяться поза часом та поза простором. Ностальгія та уява – дві потужні сили, здатні розбурхувати розум й почуття людини, впливати на стан свідомості та змінювати його.