ИДИЛЛИЯ КАК ФОРМА «ПРИРОДНО-КУЛЬТУРНОГО » СИНТЕЗА В РОМАНЕ И. А. ГОНЧАРОВА «ОБЛОМОВ»
DOI:
https://doi.org/10.18524/2312-6809.2011.15.128080Ключові слова:
ідилія, синтез, статика, хронотоп, романнийАнотація
У статті розглядається модифікація ідилічного у романі І. О. Гончарова «Обломов» з точки зору жанрової семантики та жанрової генези. Акцентується увага на генетичній спорідненості ідилії та роману, а також структуроутворюючій ролі цієї єдності у гончаровській моделі «природнокультурного» синтезу.Посилання
Гончаров И. А. Обломов / И. А. Гончаров. — Л. : Наука, 1987. — 695 с.
Бойко М. Н. И. А. Гончаров: вечный экзистенциональный образ в контексте современности / М. Н. Бойко // Авторские миры в русской культуре первой половины ХІХ века / М. Н. Бойко. — СПб., 2005. — гл.8. — С. 341–360.
Вершинина Н. Л. Роль идиллии в процессе становления романного жанра (1820–30 годы) // Историческая поэтика пасторали: сборник научных трудов / Н. Л. Вершинина. — М., 2007. — С. 47–54.
Карасев Л. В. Мильон объятий (о романах Гончарова) / Л. В. Карасев // Вещество литературы / Л. В. Карасев. — М., 2001. — С.337–350.
Котельников В. Н. Ивана Гончарова // Sub specie tolerantiae. Памяти В. Н. Туниманова / В. А. Котельников. — СПб., 2008. — С. 514–531.
Лотман Ю. М. О русской литературе. Статьи и исследования / Лотман Ю. М. — СПб.: Искусство-СПб, 1997. — 848 с.
Недзвецкий В. А. Русский социально-универсальный роман XIX века. Становление и жанровая эволюция / Недзвецкий В. А. — М. : Диалог-МГУ, 1997. — 264 с.
Рымарь Н. Т. Порог и язык порога // Поэтика рамы и порогп: функциональные формы границы в художественных языках / Н. Т. Рымарь. — Самара, 2006. — С. 108–124.
Смирнов И. П. На пути к теории литературы / И. П. Смирнов // Смысл как таковой / И. П. Смирнов. — СПб., 2001. — С. 225–257.
Строганов М. В. Странствователь и домосед / М. В. Строганов // Литературоведение как человековедение : Работы разных лет / М. В. Строганов. — Тверь, 2002. — С. 257–276.
Тамарченко Н. Д. «Эстетика словесного творчества» Бахтина и русская религиозная философия / Тамарченко Н. Д. — М. : РГГУ, 2001. — 200 с.
Тамарченко Н. Д. Русская повесть Серебряного века // (Проблемы поэтики сюжета и жанра) / Тамарченко Н. Д. — М. : INTRADA, 2007. — 256 с.
Топоров В. Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ: Исследования в области мифопоэтического / Топоров В. Н. — М. : «Прогресс» — «Культура», 1995. — 624 с.
Топоров В. Н. «Бедная Лиза» Карамзина. Опыт прочтения / Топоров В. Н. — М. : РГГУ, 1995. — 512 с.
Фаустов А. А. Роман И. А. Гончарова «Обломов» : художественная структура и концепция человека : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.01.01 «Русская литература» / А. А. Фаустов. — Гарту, 1990. — 17 с.
Цивьян Т. В. Остров, островное сознание, островной сюжет / Т. В. Цивьян // Модель мира и её лингвистические основы / Т. В. Цивьян. — М., 2006. — С. 234–255.
Шадурский М. И. Литературная утопия от Мора до Хаксли: Проблемы жанровой поэтики и семиосферы. Обретение острова / Шадурский М. И. — М.: ЛКИ, 2007. — 160 с.
Шмитц-Эманс М. К вопросу о семантике границы и формах разграничений // Поэтика рамы и порога: функциональные формы границы в художественных языках / М. Шмитц-Эманс. — Самара, 2006. — С. 29–46.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Проблеми сучасного літературознавства
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
