ЕЛЕМЕНТИ МЕТАДРАМИ В П’ЄСАХ О. МАРДАНЯ

Автор(и)

  • М. В. Сібірна Жешувський університет, Польща

DOI:

https://doi.org/10.18524/2312-6809.2016.22.129409

Ключові слова:

метатеатральність, принцип «театру в театрі», метадраматичн і прийоми, канонічна драма, прецедентні тексти

Анотація

У статті розглянуто способи реалізації метатематичних прийомів у п’єсах сучасного одеського драматурга О. Марданя «Аншлаг» і «Антракт». Актуальність теми пояснюється відсутністю наукових праць, присвячених дослідженню цих п’єс. Незважаючи на те, що п’єси О. Марданя віддавна та з успіхом ставлять на сценах театрів як на Заході, так і в Україні та Росії, до цього часу відсутні спеціальні дослідницькі статті, або монографії чи дисертації, присвячені драматургії О. Марданя взагалі або, зокрема, аспектам метадраматизму п’єс «Аншлаг» і «Антракт». Елементи метадраматизму помітні в сюжеті п’єс, а також в різних алюзіях та аналогіях, набуваючи рис як класичної, так і модерністської концепції метадрами. Ми спостерігаємо співставлення світу реальності та ілюзії в поведінці героїв, подано також приклад впливу театру, театральності та фікції на світогляд та долю людини. Одним з принципів метадраматизму є вияв рецепції класичної драми, котра вважається канонічною у сучасних п’єсах. Погляд на сучасність у п’єсах О. Марданя переломлюється через призму літературної та культурної спадщини минулого. Наявність чеховських мотивів у обох розглянутих п’єсах часто набуває форми, притаманної масовій попкультурі. Стратегія, використана автором для створення аналогії з прецедентним текстом, — це імена героїв, запозичені репліки персонажів та мовна гра. Елементи чеховської драматургії проявляються тут як в розважальному, так і в «інтелектуально-снобістичному» аспекті. Однак стилізація та переосмислення класики ніяк не апрямовані на реінтерпретацію канонічної драматургії. Автор торкається теми неспроможності його героїв покинути «чеховський світ». Адже вплив чеховського тексту часом позбавляє персонажів п’єс О. Марданя здатності приймати власні рішення, а повернення героїв до прецендентного тексту відбувається внаслідок альтернативного, індивідуального бажання персонажів вплинути на своє життя. Використання в п’єсах О. Марданя чеховських мотивів — це авторське переосмислення того, як театральне мистецтво може впливати на сучасну людину і наскільки невичерпні спроби інтерпретації класики. Проте іронія авторської думки свідчить про вичерпаність оригінальних мотивів у тексті та неможливість чергових інтерпретацій чеховських п’єс. Особливість іншого метадраматичного прийому «театр в театрі» полягає у застосуванні засобів метатеатральності, котрі прийнято уособлювати з метатеатром: в розігруванні п’єси в п’єсі, алюзіях до класичних п’єс, міркуваннях щодо проблем, властивих театру. Отож в обох п’єсах реальність створеного автором світу містифікується, руйнується під владою утопії, символом якої є чеховський текст. Здається, що уявлення про тексти п’єс А. Чехова перетворюються на феномен масової свідомості, з властивими їй кліше, жестами, фразами. Поєднання усіх цих компонентів в п’єсах «Аншлаг» і «Антракт» дає можливість проілюструвати різноманітні прийоми як метатеатру, так і мистецтва театру взагалі.

Посилання

Davydova, M. (2005), Konec teatralnoj epohi [The End of The Theatracical Epoque], O. G. I., Moscow, 380 p. [in Russian].

Zhurcheva, O. (2010), Receptivnye strategii v novejshej dramaturgii [The Receptive Strategies in the Modern Dramaturgy], Novejshaja drama rubezha XXXXI vv.: problema avtora, receptivnye strategii, slovar’ novejshej dramy, Mate rialy nauchno-prakticheskogo seminara 14–16 maja, Samara, Izdatelstvo OOO Kniga 2011, SamGU, pp. 14–16. [in Russian].

Makarov, A. (2013), Metateatr pod znakom Chehova (na materiale p’es V. Levanova, O. Bogaeva, A. Mardanja) [Metatheatre based on Chehov’s motives (based on matierials by V. Levanov, O. Bogayev, A. Mardan’)], Vestnik Baltijskogo federalnigo universiteta im. I. Kanta, issue 8. Kaliningrad, pp. 162–168 [in Russian].

Makarova, V. (2012), Chehovskij intertekst v p’esah neorealistov 2000-h gg.: konstruktiwnoe osmyslenie klassiki [The Intertext of Chehov in The Neorealists’ Plays in The Early 2000s: The Constructive Conception of The Classic], Vestnik Burjatskogo Gosudarstvennogo universiteta, issue 10, Ulan-Ude, pp. 135–140 [in Russian].

Polityko, E. (2010), Metadrama v sovremennom teatre (k postanovke problemy) [The Metadrama in The Modern Theatre (The Statement of The Problem)], Vestnik Permskogo universiteta, Rosijskaja i zarubezhnaja filologija, issue 5 (11), Perm’, pp. 167–174 [in Russian].

Sergeeva, E. and Maslenkova, N. (2009), Dialog s klassikoj kak sredstvo vystraivanija konflikta v sovremennoj dramaturgii [The Dialogue with The Classic As a Tool to Build The Conflict in The Modern Dramaturgy], Novejshaja drama rubezha XX-XXI vv.: problema konflikta, Izdatelstvo ’Univers grup’, Samara [in Russian].

Sokolova, E. (2009), «The Play Conception in The Dramaturgy of The Modernizm Epoque. Metadrama», Dissertacja kandidata iskustvovedenija, 17.00.09, Sankt Petersburg, 176 p. [in Russian].

Stavickij, A. (2012), «The Metadrama of G. Buhner and the Issue of It’s Scenical Interpretation», Thesis abstract for Cand. Ph (Philology), 17.00.01, Sankt Petersburg, 210 p. [in Russian].

Chupasov, V. (2001), «The Stage on The Stage; The Issue of The Poetique and Typology», Dissertacja kandidata filologicheskih nauk, 10.01.08: teorija literatury i tekstologija, Tver’, 205 p. [in Russian].

Shylowa, E. (2012), Metadrama v tworchestvie Keril Cherchill: specyfika i dinamika [The Metadrama in Caryl Churchil Works: The Specific and Dynamic], AP Lambert Academic Publishing, 271 p. [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-03-22

Номер

Розділ

ХУДОЖНІЙ ДОСВІД ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯ