Карнавальність як чинник семіотизації пристрастей у ширяєвському міфі про Амадея
DOI:
https://doi.org/10.18524/2312-6809.2018.26.129461Ключові слова:
карнавальность, семиотизация страстей, авторский миф, медиальные топосы, границы, АмадейАнотація
У цій статті запропоновано гіпотезу про аналогію семиозису карнавалу та «семіотики пристрастей», які, опираючись точки зору А. Ж. Греймаса та Ж. Фонтанія, можна розглядати як свого роду спектакль. В якості ілюстративного матеріалу вибрано вірш сучасного поета А. Ширяєва «Шарманка — від щоки до горизонту...». В ліричному сюжеті вищеназваного тексту представлена ширяєвська поетична версія міфу про Амадея. В ліричному дискурсі, обраного для аналізу твору, виявлено принцип порушення меж, що дозволяє розкрити потенціал свідомості ліричного героя, а також медіальних об’єктів та просторів, що оточують його.
Посилання
Bahtin, M. M. (2008), Fransua Rable v istorii realizma [Francois Rabelais in the history of realism], Jazyki slavjanskih kul’tur, Moscow, Russia, vol. 4, pp. 11–601.
Benua, A. (1990), Petrushka [Parsley], [in] Moi vospominanija [My memoirs], Nauka, Moscow, Russia, vol. 4–5, pp. 514–524.
Gennep, A. vann (1999), Obrjady perehoda. Sistematicheskoe izuchenie obrjadov [Transition ceremonies. Systematic studying of ceremonies], Translated by Ivanova, Ju. V. and Pokrovskaja, L. V., Vostochnaja literatura RAN, Moscow, Russia.
Grejmas, A. Zh., Fontanij Zh. (2007), Semiotika strastej. Ot sostojanija veshhej k sostojaniju dushi [Semiotics of passions. From a condition of things to state of mind], Translated by Merkulova, I. G., LKI, Moscow, Russia.
Grinshtejn, A. L. (2000), «Carnival and masquerade: two types of culture», «Na granicah». Zarubezhnaja literatura ot srednevekov’ja do sovremennosti, JeKON, Moscow, Russia, pp. 22–43.
Dzhivelegov, A. K. (1954), Ital’janskaja narodnaja komedija [Italian national comedy], Izdatel’stvo Akademii Nauk SSSR, Moscow, Russia.
Zholkovskij, A. K. (2011), Pojetika Pasternaka: Invarianty, struktury, interteksty [Poetika Pasternaka: Invariants, structures, interteksta], NLO, Moscow, Russia.
Il’jov, S. P. (2007), «Mythopoetic basis of the book of stories «Terrestrial Axis» by Valery Bryusov», Srіbnij vіk: dіalog kul’tur [Silver age: dialogue of cultures], Astroprint, Odessa, Ukraine, pp. 15–34.
Kajua, R. (2003), Mif i chelovek. Chelovek i sakral’noe [Myth and person. The person and sacral], Translated by Zenkin, S. N., OGI, Moscow, Russia.
Koljazin, V. F. (2002), Ot misterii k karnavalu: Teatral’nost’ nemeckoj religioznoj i ploshhadnoj sceny rannego i pozdnego srednevekov’ja [From a mystery to a carnival: Theatricality of the German religious and vulgar scene of the early and late Middle Ages], Nauka, Moscow, Russia.
Krasnovskaja, N. A. (1977), «Italians», Kalendarnye obrjady i obychai v stranah zarubezhnoj Evropy. Vesennie prazdniki. XIX — nachalo XX v., Nauka, Moscow, Russia, pp. 18–32.
Nikonova, S. B. (2011), «Language of the myth and the myth about language. Demythologization of a modernist style and «New mythological thinking»», Mif i hudozhestvennoe soznanie ХХ veka, Kanon+, Moscow, Russia, pp. 629–644.
Toporov, V. N. (1977), «Μοῦσαι «Muses»: reasons about a name and background of an image (to assessment of the Thracian contribution)», Slavjanskoe i balkanskoe jazykoznanie, Nauka, Moscow, Russia, pp. 28–86.
Hrenov, N. A. (2002), Kul’tura v jepohu social’nogo haosa [Culture during an era of social chaos], Editorial URSS, Moscow, Russia.
Shirjaev, A. «A street organ — from a cheek to the horizon …», available at : http://www.vavilon.ru/texts/prim/barskova3.html
Jeliade, M. (1996), Mify. Snovidenija. Misterii [Myths. Dreams. Mysteries], Translated by Homik, A. P., REFL-book, Moscow, Russia.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Проблеми сучасного літературознавства
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).