DOI: https://doi.org/10.18524/2312-6809.2018.26.129463

Ментативно-наративні особливості есеїстики О. Забужко

Тетяна Шевченко

Анотація


У статті йдеться про ментативно-наративні особливості есеїстики О. Забужко на прикладі книги «З мапи книг і людей». Окреслено класифікацію есеїстики сучасних українських письменників за наративно-ментативною специфікою. Зроблено висновки про роль наративних компонентів у дискурсивній практиці есе, природа якого в цілому ментативна. Виділено специфіку власне письменницького есе, котрий стає платформою можливої «пролонгації» власне художніх творів митців, ареною їх до-інтерпретації чи ре-інтерпретації. Книга О. Забужко «З мапи книг і людей» характеризується ментативно-наративною організацією. Доведено, що у книзі наратив підпорядковується ментативу, іншими словами, історії життя. Події, факти, які переповідаються, скеровують авторську думку, спрямовують вектор рефлексії, однак виступають другорядним елементом тексту. Ментатив тут усе-таки першорядний. Його головні прикмети такі: внутрішня діалогізація, тісний зв’язок між думками, які складають основу референтної зони (а не події чи хронотопу), рефлексія і міркування як основа тексту, що визначає різноманітні комунікативні стратегії заперечення, коментування, доповнення, тлумачення, оцінювання. Крім того, ментатив О. Забужко характеризується підкресленою егоцентричністю, асоціативністю мовомисленнєвої діяльності, інтелектуалізмом, особливим непоспішливим ритмом розповіді, сугестією, складною синтаксичною організацією з цитатами, вільним переказом чужих ідей, відступами, екскурсами, доповненими «епілогами», «прологами», постскриптумами. Її есеям властива своєрідна плинність свідомості у процесі безпосереднього осмислення явищ буття. Тут усе-таки головне не події, а їх осмислення, не історії, а їх задіяність в опінії, не буття, а його інтерпретація, не дійсність, а її креативне конструювання. Виходячи з цього, письменницька есеїстика, репрезентована, наприклад, книгою «З мапи книг і людей» О. Забужко, заґрунтовується на художньому унаочненні процесів міркування, медитації, відображенні переживань тієї чи іншої ментальної події. Вона відкриває нові можливості мистецтва слова в сучасному літературному процесі, адже в такий спосіб митець може стати ближчим і доступнішим своєму читачеві.


Ключові слова


ментатив; наратив; есеїстика; класифікація; референція

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Arziamova O. V. (2011) «Yazykovye osobennosty mentatyvnoho povestvovanyia s tochky zrenyia lynhvystyky narratyva (na materyale romana A. V. Ylychevskoho «Ai-Petry»)», Vestnyk Rossyiskoho unyversyteta druzhy narodov, issue 1, pp. 21–28. [in Russian].

Zabuzhko O. (2012) «Z mapy knyh i liudei : zbirka eseistyky», Meridian Czernowitz, TOV «Drukarnia «Ruta»», 376 з. [in Ukrainian].

Zatsepyn K. (2010) «Esse: ot fylosofiyi k literature», issue 104, available at: http://magazines. russ.ru/nlo/2010/104/za17.html [in Russian].

Zenkyn S. N. (2003) «Krytyka narratyvnoho razuma (Zametky o teoryy, 4)», Novoe lyteraturnoe obozrenye, issue 59, available at: http://magazines.russ.ru/ nlo/2003/59/zen-pr.html [In Russian].

Korchynskyi A. V. (2015) «Formanty mysly: Lyteratura u fylosofskyi dyskurs», Yazyky slavianskoi kultury, p. 288 s. [in Russian].

Lialiaev S. V. (2010) «Rol mentatyvnykh komponentov v romane B. L. Pasternaka «Doktor Zhyvaho», Novyi fylolohycheskyi vestnyk, issue 1, pp. 111–119. [in Russian].

Maksymova N. V. (2012) «Ponymanye v dyalohe: tekstovye modely mentatyva : monohrafyia», 199 p., available at: https://www.metod-kopilka. ru/tekstovaya_ kultura_ modeli_rassuzhdeniya_v_russkom_tekste._monografiya-26564.htm [in Russian].

Nosova B. (2015) «Metafora yak okreslennia kulturnoho prostoru intelektuala v eseiakh O. Zabuzhko «Z mapy knyh i liudei», Styl i tekst, issue 15, pp. 136–146. [In Ukrainian].

Tiupa V. (2006) «Kommunykatyvnye stratehy teoretycheskoho dyskursa», Krytyka y semyotyka, issue 10, pp. 36–45. [in Russian].

Shmyd V. (2003) «Narratolohyia», Yazyky slavianskoi kultury, 312 p. [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Арзямова О. В. Языковые особенности ментативного повествования с точки зрения лингвистики нарратива (на материале романа А. В. Иличевского «Ай-Петри») / О. В. Арзямова // вестник российского университета дружбы народов. Серия: русский и иностранный языки и методика их преподавания. — 2011. — № 1. — с. 21–28.

Забужко О. З мапи книг і людей : збірка есеїстики / О. Забужко // Meridian Czernowitz. — Кам’янець-Подільський, ТОВ «Друкарня «рута»», 2012. — 376 с.

Зацепин К. Эссе: от философии к литературе [Электронный ресурс]/ К. Зацепин // НЛО. — 2010. — № 104. — Режим доступа : http://magazines. Russ.ru/nlo/2010/104/za17.html

Зенкин С. Н. Критика нарративного разума (Заметки о теории, 4) [Электронный ресурс] // Нновое литературное обозрение. — 2003. — № 59. — Режим доступа : http://magazines.russ.ru/nlo/2003/59/zen-pr.html

Корчинский А. В. Форманты мысли: литература и философский дискурс. — М. : Языки славянской культуры, 2015. — 288 с. — (коммуникативные стратегии культуры).

Ляляев С. В. Роль ментативных компонентов в романе Б. Л. Пастернака «Доктор Живаго» / с. В. Ляляев // Новый филологический вестник. — 2010. — № 1. — с. 111–119.

Максимова Н. В. Понимание в диалоге: текстовые модели ментатива : монография [Электронный ресурс] / Н. В. Максимова ; новосиб. Ин-т повышения квалификации и переподгот. Работников образования. — новосибирск : изд-во нипкипро, 2012. — 199 с. — Режим доступа : https://www.metod-kopilka. Ru/tekstovaya_ kultura_ modeli_rassuzhdeniya_v_ russkom_tekste._monografiya-26564.htm.

Носова Б. Метафора як окреслення культурного простору інтелектуала в есеях О. Забужко «З мапи книг і людей» / Б. Носова // стиль і текст. — 2015. — № 15. — с. 136–146.

Тюпа В. Коммуникативные стратеги теоретического дискурса / В. Тюпа // Критика и семиотика. — 2006. — вып. 10. — с. 36–45.

Шмид В. Нарратология / В. Шмид. — М. : Языки славянской культуры, 2003. — 312 с.





2312-6809 (Print), 2522-400X (Online)