СОБОР ПАРИЗЬКОЇ БОГОМАТЕРІ ЯК АРХІТЕКТУРНИЙ І ЕСТЕТИЧНИЙ ПАМ’ЯТНИК

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2312-6809.2019.29.180604

Ключові слова:

собор, конфлікт, літературна пам’ятка, роман, число, романтизм

Анотація

Предмет. Розглядається роман В. Гюго «Собор Паризької Богоматері» в історичній динаміці. У французькій літературі це найяскравіший приклад зв’язків твору і його автора. Об’єкт. Величний собор Парижа Нотр-Дам набуває всеосяжного характеру. Мета. Розглядається як письменник-романтик відроджує середньовічне минуле завдяки старовинній пам’ятці і встановлює таким чином зв’язок між архітектурою і літературою. Виявлено способи взаємодії різних історичних періодів. Висновок. Архітектурні метафори і метонімії роману сприяють виявленню суспільно-історичної і естетичної значимості будівлі.

Біографія автора

Анна Квачек, Білоруський державний університет

Kvachek Anna

Посилання

V. Gjugo. Sobor Parizhskoi Bogomateri / V/ Hugo // Sobranie sochinenij v 6 tomah. –M., Isdatel’stvo «Pravda», 1998 g. –Tom 1. stranicy 155–651.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-11

Номер

№ 29 (2019)

Розділ

ПРОБЛЕМИ КОМПАРАТИВІСТИКИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Проблеми сучасного літературознавства

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).