МЕТОДИ КОМПАРАТИВНОГО АНАЛІЗУ ПОЛЬСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ МОДЕРНИХ ДРАМ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2312-6809.2019.29.180826Ключові слова:
subjectology, comparative methods, genre, poetics, artistic text, dramaАнотація
У статті йдеться про зіставлення корпусу українських та польських драм про владу землі другої половини ХІХ — початку ХХ століття, про потребу системного представлення методів компаративного аналізу. Оскільки тематологія по-різному досліджується у слов’янському та західноєвропейському літературознавстві, в тому числі залежно від вирішення проблематики жанру, жанрового канону, поетики тексту, виникає потреба представлення засад рецептивної естетики, постструктуралізму, генології, інтердисциплінарних студій, семіотики. Зазначені сучасні принципи компаративістики оприявлюються в рамках контактно-генологічного та типологічного методів, що підкреслює, зокрема, спільність тематики драм не лише з огляду на художньо-мистецькі зв’язки помежів’я, а й завдяки типологічним збігам у загальносвітовому літературному процесі.##submission.downloads##
Опубліковано
2019-12-28
Номер
Розділ
ПРОБЛЕМИ КОМПАРАТИВІСТИКИ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Проблеми сучасного літературознавства
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).